Во́дорості (лат. Algae) —
гетерогенна
група, деякі види автотрофні. Ця група охоплює кілька різних груп
відносно простих за структурою живих організмів, які отримують необхідну
для життєдіяльності енергію шляхом фотосинтезу,
мешкають переважно у водному середовищі чи пристосувались до життя у
ґрунті та інших наземних місцезростаннях. Водорості традиційно
розглядалися як нижчі рослини і дійсно, деякі з них (Зелені водорості)
близько споріднені до вищих рослин . Проте інші представляють різні
групи найпростіших, наряду з тими, які традиційно вважалися схожими до
тварин (наприклад, Apicomplexa). Різні групи водоростей виникли у різний
час від різних предкових форм (поліфілетично) та розвивалися окремо,
але в результаті конвергентної еволюції набули багато схожих рис.
Планктонні водорості (фітопланктон)
Діатомові водорості — представник фітопланктону
Фітопланктон
Мешкають у товщі води у завислому стані, для чого зазвичай мають спеціальні морфологічні
пристосування.
Розповсюджені повсюдно: від калюжі до океану. Відсутні лише у гарячих
термальних джерелах та у чистих прильодовикових водах. Не знайдені також
у печерних озерах та на великій глибині, де відсутня достатня кількість
сонячної енергії для фотосинтезу. Вони є основним, а у деяких випадках —
єдиним продуцентом органічної речовини, на основі якого у водоймі існує
все живе.Нейстонні водорості
Мешкають
у поверхневій плівці води та не є планктонними організмами. Деякі
нейстонні організми знаходяться на поверхневій плівці (епінейстон), інші
— під нею (гіпонейстон). У деяких випадках нейстонні організми
розвиваються у таких кількостях, що покривають воду суцільною плівкою і
мають вирішальне значення у подальшій долі водойми.Бентосні водорості (фітобентос)
Бентос
Розвиток водоростей у конкретному місцезростанні зумовлений як абіотичними, так і біотичними факторами. Різні види бентосних водоростей ростуть на різній глибині та у різних гідрохімічних та гідрологічних умовах на дні водойми у вільному або прикріпленому стані. Умовно розрізняють такі екологічні групи бентосних організмів: епіліти (на твердому субстраті) та епіпеліти (на м'якому субстраті), епіфіти (на поверхні рослин), ендоліти (у вапнякових відкладах), а також паразитичні та ендосимбіотичні форми. У континентальних водоймах серед бентосних водоростей переважають діатомові, зелені, синьозелені та жовтозелені водорості, тоді як основними мешканцями океанів та морів є бурі та червоні водорості.Перифітонні водорості
Перифітон
Мешкають на поверхні різних субстратів, на межі рідкої та твердої фаз. У якості субстратів для обростання можуть виступати інші водорості, водні тварини та рослини та їх рештки, а також штучні та природні тверді мінеральні субстрати. Зазвичай можуть мати спеціальні органи для прикріплення, утворення яких зумовлене як морфологічно (різноманітні вирости) та хімічно (слиз). Поряд із молюсками створюють певні труднощі при експлуатації суден та гідротехнічних споруд.Наземні водорості та лишайники
Лишайники
Мешкають поза водоймами. Протягом майже всього життя оточені повітрям, тому їх ще називають аерофітними. Поселяються на стовбурах дерев, кущів та кущиків, скелях та камінні. Мають пристосування до виживання у наземному середовищі, мешкають у симбіотичних асоціаціях з мікобіотою (лишайники).Ґрунтові
Мешкають як на поверхні ґрунту, утворюючи іноді розростання у вигляді плівок, так і у глибині ґрунту, де зустрічаються на глибині 2-2,7 м. Найкраще розвиваються біля поверхні на глибині 0,2-1,0 см. Перш за все, це пов'язано з такими необхідними умовами, як вологість, аерація та освітленість. Грають велику роль у ґрунтотвірних процесах.
Водорості гарячих вод
Вегетують за температури від +35 °C до +52 °C, в окремах випадках +75 °C, +80 °C та до +84 °C, часто за умов підвищеної концентрації органічних речовин та мінеральних солей.Водорості солоних водойм
Dunaliella salina у ропі
Вегетують як при слабкій, так і підвищеній концентрації солей у воді (іноді до 285–347 г/л). Деякі з них (наприклад, Dunaliella salina) використовують для промислового культивування для отримання каротиноїдів.
Водорості вапнякових відкладів
Мешкають як у водному середовищі, так і поза ним. Можуть руйнувати (шляхом виділення органічних кислот) та створювати (виділяючи кальцій) вапнякові породи.
Співжиття з іншими організмами
Оскільки водорості є широко розповсюдженими організмами, вони вступають у різні форми взаємовідносин з іншими організмами. Окрім взаємодій водоростей із рослинами, грибами (лишайники) та власне водоростями, вони живуть і на тваринах. Наприклад, є симбіонтами, що мешкають у клітинах інших організмів, зокрема, безхребетних. Так, зелена водорість роду Хлорела (Chlorella) поселяється у вакуолях інфузорії Paramecium bursaria. Цікаве екологічне угруповання складають епізоїти, що мешкають на ракоподібних, коловертках та ін. Паразитичні водорості, що мешкають у кишечниках червів, нематод, амфібій, відомі серед євгленофітових та динофітових водоростей.
Комментариев нет:
Отправить комментарий