Використання Водоростей
Водорості використовують для виробництва біопалива, оскільки таке біопаливо з підвищує екологічну та продовольчу безпеку.
Водорості характеризуються відсутністю лігніну і низьким вмістом клітковини, завдяки чому вони краще, аніж наземні рослини, підходять для цілковитого біологічного розпаду у метан.
Мікроводорості – значно ефективніші перетворювачі сонячної енергії, аніж наземні рослини, чимало з них містять природні олії.
Великі брунатні водорості (морські водорості), природно ростуть дуже швидко в легкодоступних прибережних районах, їх легко використовувати в якості біопалива.
Крім того, як макро-, так і мікроводорості можна піддавати перетравлюванню чи бродінню з метою отримання палива. Можливо, це і є паливо майбутнього?
Перемістимося на інший бік земної кулі, до Канберри, столиці Австралії. Нас і далі цікавлять водорості, але в цьому випадку вони є причиною серйозної проблеми для озера Берлі-Ґріффін.
Тут шар токсичних синьо-зелених водоростей закупорює озеро, що іноді призводить до його вимушеного закриття. Але нові технології, використовуючи енергію Сонця, здатні допомогти очистити воду.
Фотобіореактори
Фотосинтетична
трансформація енергії
С02 + Н20 -> СН20 + 02 + 112 ккал/моль
При випрямінюванні сонячної радіації в ясний день 800 Вт/м2 або 16,6 ккал/м2*день (1Вт=0,24ккал/с)
В цьому процесі на кожні 112 ккал енергії, яка запасається рослиною, утворюється максимально 3О г сухої маси органічної сполуки. При повному використанні всієї падаючої сонячної радіації утворилося б теоретично при максимальному енергетичному виході фотосинтезу 4500 г сухої органічної маси в день.
Враховуючи енергетичну ефективність фотосинтезу в 14%, сильні окислювальні процеси при фотосинтезі і інше, реальна ефективність утворення органічної речовини має бути порядку 3%, тобто утвориться при благоприемних умовах 135 г сухої речовини за добу. В принципі такі добові прирости біомаси можна спостерігати на практиці. Вцілому, земний фотосинтез відбувається не ефективно, з к к.д. =0,1 — 0,3%, і конвертує 3*1024 Дж сонячної радіації, яка падає на поверхню землі на протязі року, перетворюючи її в хімічну енергію асимилюючи 2*1011 т вуглецю.
Видобуток й використання корисних паливних копалин (газ, вугілля, нафта) складає 1,8*109 т/рік або 1,05% світової продуктивності біомаси. Природня продуктивність фотосинтезу в виробничих умовах може бути підвищена в 10, 100 раз і майже до теоретично максимальних значень. Особливо це відноситься до мікробіологічних фотосинтезуючих систем, які характеризуються високою ефективністю фотосинтезу. При фоторозкладі води суспензією водорості хлорели може утворюватись 130- 140л(~6 молей) кисню з 1 м2 поверхні води за добу, продуктиність по водню може складати біля 12 молей/м2 за добу, приріст біомаси до 150 г/м2 за добу або 6 г/м2 за годину.
Біомаса водорості Clorella є перспективним видом не тількі по продуктивним показникам, а й по своєму хімічному складу, бо її стінка утворена з целлюлози, яка може легко бути далі конвертована в технічно доступний вид палива (СЩ) по двох анаеробних біоенергетичних шляхах з участю метаногенних мікробних асоціацій або воденьутворюючих мікроорганізмів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий